1. Порушення організації, порядку, планомірного стану або функціонування чогось; введення хаосу, безладдя.
2. У медицині та психології — розлад, порушення нормальної діяльності організму, його систем або психічних процесів.
дезорганізація
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У стресовому стані людина припускається помилок у розподілі і переключенні уваги, у неї порушується перебіг пізнавальних процесів (стримання, пам’ять, мислення), спостерігається розлад координації рухів, неадекватність реакцій, дезорганізація і гальмування всієї діяльності. Тільки міцно сформовані навички і сталі звички можуть залишитися без змін.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: іменник (однина) |