Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Львівською та Івано-Франківською областями.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
3. (у діалектах, переважно західних) Заплавна, низинна, сира лука; заболочена місцевість у заплаві річки, вкрита чагарниками або лісом; рідше — сама заплава.
Приклад 1:
Хто зразу не перелякався того покрику та брався за діло, того захоплювало життя на свої бистрі хвилі, мчало усе вперед, вперед,- то кидало його наспід, заливало; то вергало наверх, підкидало вгору, знову несло на гребенястій хвилі – аж поки не виносило на берег… Хоч боліли іноді у нашого плавця пом’яті боки, а все-таки він, хоч і нетвердими ногами, ступав на ту землю, де колись усе живло тремтало його духу. Усе-таки він був господар на ній, а не попихач, не наймит.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”