Властивість або стан, за якого дані, інформація або система представлені не у сукупному, агрегованому вигляді, а розділеними на окремі, детальні складові елементи або одиниці.
У статистиці, демографії та соціальних науках — принцип або метод представлення даних з розбиттям за окремими категоріями (наприклад, за віком, статтю, територією) без їх об’єднання в сукупні показники, що дозволяє проводити більш глибокий аналіз.
У контексті права та політики (особливо у сфері захисту прав меншин) — відсутність штучного об’єднання різних груп населення, що забезпечує видимість та врахування їх окремих потреб і показників.