дейка

1. (діал.) Тонка, гнучка палиця, яку використовують для підтримки гілок плодових дерев, переважно яблунь та груш, під час врожаю, щоб вони не ламалися під вагою плодів.

2. (діал., рідк.) Довга жердина, шест.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |