Древослів

Словник Української Мови

дейка

[dɛjkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

(Ботаніка) –
(діал.) Тонка, гнучка палиця, яку використовують для підтримки гілок плодових дерев, переважно яблунь та груш, під час врожаю, щоб вони не ламалися під вагою плодів.
(Техніка) –
(діал., рідк.) Довга жердина, шест.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дейк, р. дейка, д. дейкові, з. дейка, о. дейком, м. дейкові, к. дейку

Більше записів