1. (психол.) такий, що перебуває в стані дереалізації — порушення психічного сприйняття, при якому навколишній світ сприймається нереальним, віддаленим, спотвореним або позбавленим кольорів та емоційної наповненості.
2. (філос., мист.) такий, що позбавлений ознак реальності, перетворений на абстракцію, ідею або символ; відірваний від матеріального втілення.