демонстративно

1. У спосіб, призначений для показу, публічного вираження чого-небудь; навмисно виразно, підкреслено.

2. З метою демонстрації, протесту; як вияв несхвалення, непокори або виклику.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вона демонстративно встала і піднесла руку «проти» — це був на той час справді героїчний вчинок, і важко уявити, що з нею потім виробляли. Мені врешті дали спокій (очевидно, отримали вказівку мене тільки полякати), а її проблеми не мали кінця, зрештою вона змушена була піти з видавництва.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Поет і його демони Найбільшою перепоною для написання цього тексту була необхідність вирішити: давати справжнє прізвище поета, про якого йтиметься, вигадувати напівпрозоре псевдо чи демонстративно обізвати героя паном X. З огляду на дедлайн і власну нерішучість, я зупинився на половинчастому варіанті, тож розповім історію про «поета Л». Кожен, хто хоч кілька разів зазирав у браму з написом «Сучасна українська поезія», однаково впізнає його, натомість ті, хто зазирає лише у вікна «Дому-2» (чи будинку навпроти), обійдуться без паспортних подробиць вітчизняної літератури: оно в інтернеті то «Клочкова зняла труси», то «Кличко приміряв бюстгальтер» — фанатикам чужої білизни є де розвернутися.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Приклад 3:
І бувають такі випадки, що у Львові в трамвайних вагонах самі німці скидають шнур, який відділяє «чистих» від «нечистих» і пропонують демонстративно «нечистим» заходити й сідати на тій половині, де «nur fur deutsch». А Москва тим часом починає підкреслену акцію за Україну, Сікорський в Лондоні зазнає неприємностей щодо своїх територіальних апетитів, а Корнійчука зроблено заступником Молотова.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: прислівник () |