дельта-окіл

[dɛlʲtɑ-okil] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Математика) –

    У математиці, зокрема в теорії динамічних систем — окіл точки рівноваги (стаціонарної точки) у фазовому просторі, що має форму дельтоїда (сферичного трикутника) або обмежений дельтоподібними поверхнями; використовується при дослідженні стійкості рішень.

  2. (Фізика) –

    У фізиці та інженерії — специфічна область простору, що має форму трикутника або нагадує грецьку літеру дельта (Δ), часто в контексті розподілу полів, течій або зон впливу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дельта-окіл, р. дельта-околу, д. дельта-околові, з. дельта-окіл, о. дельта-околом, м. дельта-околі, к. дельта-околе

Більше записів