декурія

[dɛkurijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    У Стародавньому Римі — підрозділ кінноти чи вершників, що налічував десять чоловік і входив до складу турми.

  2. (Історія) –

    У Стародавньому Римі — колегія, об’єднання або корпорація з десяти осіб, що виконували певні громадські, релігійні або службові обов’язки (наприклад, колегія десяти суддів).

  3. (Соціологія) –

    У переносному значенні — невелика група, об’єднання людей; гурток, товариство.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. декурія, р. декурії, д. декурії, з. декурію, о. декурією, м. декурії, к. декуріє

Більше записів