декурія

1. У Стародавньому Римі — підрозділ кінноти чи вершників, що налічував десять чоловік і входив до складу турми.

2. У Стародавньому Римі — колегія, об’єднання або корпорація з десяти осіб, що виконували певні громадські, релігійні або службові обов’язки (наприклад, колегія десяти суддів).

3. У переносному значенні — невелика група, об’єднання людей; гурток, товариство.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |