декуріон

1. Посадовець у Стародавньому Римі, який очолював загін із десяти вершників (декурію) у римській кінноті.

2. Член міської ради (курії) у римських муніципіях та колоніях, аналог сенатора; міський радник у Римській імперії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |