Значення
-
Офіційний державний акт, закон або постанова вищого органу влади, що має обов’язкову силу; указ.
-
Документ, що надає право на оплачувану відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а також сама ця відпустка (розмовне, скорочене від “декретна відпустка”).
-
У Римській імперії — наказ імператора, що мав силу закону.
-
У революційній Франції наприкінці XVIII століття — постанова Конвенту, що мала силу закону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. декрет, р. декрету, д. декретові, з. декрет, о. декретом, м. декреті, к. декрете