Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, властивий декларації; у формі офіційної заяви, проголошення, без конкретних практичних дій або механізмів реалізації.
2. У програмуванні: описово, за допомогою конструкцій, що декларують (оголошують) властивості та результат, а не детальну послідовність дій для його досягнення.
Приклад 1:
В одному з таких «літературних судів» над романом Володимира Винниченка «Чесність з собою» «прокурором» виступав студент, у недалекому майбутньому — активний учасник кам’янець-подільської асоціації пролетарських письменників, Іван Дніпровський, який із декларативно-революційних позицій засуджував центрального героя роману українського інтелігента Мирона. Роль «оборонця» взяв на себе приват-доцент університету Драй-Хмара.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Однак коли, для прикладу, доводиться їхати в маршрутці, спостерігаючи співвітчизників, які ревно хрестяться на кожен храм, повз який проїжджаємо, я не можу позбутися враження, що в більшості громадян моєї декларативно-християнської країни там, де мала би бути віра, є пекельний коктейль із забобонів, підліткових страхів, недолікованого поганства, імпортованих орієнтальних ідей, недбало імплантованого сектантства, швидкорозчинної езотерики, добірки 25-х кадрів голлівудських містиків та ще досхочу різної чортівні. Запитайте першого-ліпшого пасажира про його світобачення і одержите — якщо взагалі одержите відповідь — нестравний мікс із Ошо, Блаватської, Кастанеди, Сергія Лук’яненка, астрологічної рубрики «Cosmopolitan» тощо.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”