декан

[dɛkɑn] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Освіта) –

    Керівник факультету у вищому навчальному закладі (університеті, академії, інституті), який очолює його наукову, навчальну та адміністративну діяльність.

  2. (Релігія) –

    У Римсько-католицькій та деяких англіканських церквах — старший священик (пресвітер), який очолює капітул собору та допомагає єпископу в управлінні дієцезією.

  3. (Релігія) –

    Старійшина, голова колегії кардиналів у Католицькій церкві (декан Священної колегії кардиналів).

  4. (Соціологія) –

    У деяких контекстах — найстаріший за віком або найдовічніший за стажем член якої-небудь колегіальної установи, групи, зборів (наприклад, декан дипломатичного корпусу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. декан, р. декана, д. деканові, з. декана, о. деканом, м. декані, к. декане

Походження слова (Етимологія)

Слово «декан» походить від середньолатинського decanus, що означало «десятник, старший над десятьма (монахами, солдатами та ін.)». Це утворення від латинського decem «десять», яке є спорідненим з праслов’янським desętь та українським «десять». Спочатку так називали старшого над десятьма ченцями, а згодом — керівника факультету в університеті або католицького священика. В українській мові слово закріпилося у значенні «керівник факультету».
Споріднені слова:десять, десятник, десятина

Більше записів