дегенерат

[dɛɦɛnɛrɑt] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Медицина) –

    Людина з ознаками фізичної чи психічної дегенерації; той, хто має спадкові відхилення в розвитку, що ведуть до виродження.

  2. (Соціологія) –

    У розмовному вживанні — особа з моральними чи інтелектуальними вадами; виродок, відмінений негативними якостями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дегенерат, р. дегенерата, д. дегенератові, з. дегенерата, о. дегенератом, м. дегенераті, к. дегенерате

Походження слова (Етимологія)

Слово «дегенерат» походить з латинської мови. Латинське дієприкметник degeneratus утворене від дієслова degenerare, що означає «вироджуватися». Воно складається з префікса de-, який вказує на рух униз, позбавлення або відсутність чогось, та дієслова generare — «породжувати, створювати», пов’язаного зі словом genus — «рід». Таким чином, дегенерат — це той, хто втратив якості свого роду, виродився. Це слово та його похідні (дегенерація, дегенеративний, дегенерувати) поширені в багатьох європейських мовах, зокрема в українській, російській, болгарській, польській, чеській та інших.
Споріднені слова:ген, генетика, генерація

Більше записів