давньоверхньонімецький

[dɑʋnʲoʋɛrxnʲonimɛt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Стосовний до давньоверхньонімецької мови, що існувала приблизно з VIII по XI століття нашої ери та є найдавнішою зафіксованою формою верхньонімецьких діалектів.

  2. (Лінгвістика) –

    Пов’язаний з періодом, культурою, літературою або пам’ятками, створеними під час існування давньоверхньонімецької мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. давньоверхньонімецький, р. давньоверхньонімецького, д. давньоверхньонімецькому, з. давньоверхньонімецького, о. давньоверхньонімецьким, м. давньоверхньонімецькім

Більше записів