дарчий
[dɑrt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
- (Юриспруденція) –
Який стосується дарування, передачі майна або прав безоплатно, належить до дарування.
- (Загальне) –
Який має характер дарунка, подарунка; безоплатний, безвідплатний.
- (Юриспруденція) –
У складі юридичного терміна “дарчий запис” (стародавній правовий акт) або сучасної “дарчої угоди” (договору дарування).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дарчий, р. дарчого, д. дарчому, з. дарчого, о. дарчим, м. дарчім