дарчий

[dɑrt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Який стосується дарування, передачі майна або прав безоплатно, належить до дарування.

  2. (Загальне) –

    Який має характер дарунка, подарунка; безоплатний, безвідплатний.

  3. (Юриспруденція) –

    У складі юридичного терміна “дарчий запис” (стародавній правовий акт) або сучасної “дарчої угоди” (договору дарування).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дарчий, р. дарчого, д. дарчому, з. дарчого, о. дарчим, м. дарчім

Більше записів