дантист

[dɑntɪst] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Медицина) –

    (заст.) Лікар-стоматолог, що лікує зуби та хвороби ротової порожнини; зубний лікар.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм., часто ірон.) Про того, хто вправно, але грубо чи безжалісно щось робить, “вирізує” або “підпилює”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дантист, р. дантиста, д. дантистові, з. дантиста, о. дантистом, м. дантисті, к. дантисте

Походження слова (Етимологія)

Слово «дантист» походить з французької мови, де «dentiste» утворене від латинського «dens, dentis», що означає «зуб». Це латинське слово споріднене з давньоверхньонімецьким «zan» (сучасне німецьке «Zahn»), давньонижньонімецьким «tand», литовським «dantis» (також «зуб») та праслов’янським *dęsna, від якого походить українське «ясна». Запозичення в українську мову, ймовірно, відбулося через російську мову.
Споріднені слова:зуб, ясна, стоматолог

Більше записів