Древослів

Словник Української Мови

дамниця

[dɑmnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    (істор.) Податок, який сплачували за право випасу худоби на певних землях, переважно у Карпатському регіоні.

  2. (Історія) –

    (істор.) Місце (переважно гірська долина або полонина), де за сплату цього податку дозволялося пасти худобу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дамниця, р. дамниці, д. дамниці, з. дамницю, о. дамницею, м. дамниці, к. дамнице

Більше записів