Древослів

Словник Української Мови

далматин

[dɑlmɑtɪn] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Зоологія) –

    Порода великих короткошерстих собак білого кольору з характерними чорними або коричневими плямами, що походять із Далмації (регіон на Балканах).

  2. (Історія) –

    Представник або мешканець історичної області Далмації на східному узбережжі Адріатичного моря.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. далматин, р. далматина, д. далматинові, з. далматина, о. далматином, м. далматині, к. далматине

Більше записів