да

[dɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Слово, яким виражають згоду, підтвердження, ствердну відповідь на питання або прийняття пропозиції; так.

  2. (Лінгвістика) –

    Уживається для посилення згоди, переконання або як заперечення на заперечення (у відповідь на репліку з часткою «ні»).

  3. (Лінгвістика) –

    Служить для вираження підкреслення, натиску, емоційного підсилення висловлювання, часто на початку речення.

  4. (Лінгвістика) –

    Використовується при логічному перерахуванні або для додавання нової, іноді протилежної думки (в значенні «та й», «та ще», «проте»).

  5. (Лінгвістика) –

    У складних сполучниках та частках (наприклад, «навіть якщо», «хоча б») для вираження поступкового або умовного значення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. да, р. да, д. да, з. да, о. да, м. да, к. да

Більше записів