1. Слово, яким виражають згоду, підтвердження, ствердну відповідь на питання або прийняття пропозиції; так.
2. Уживається для посилення згоди, переконання або як заперечення на заперечення (у відповідь на репліку з часткою «ні»).
3. Служить для вираження підкреслення, натиску, емоційного підсилення висловлювання, часто на початку речення.
4. Використовується при логічному перерахуванні або для додавання нової, іноді протилежної думки (в значенні «та й», «та ще», «проте»).
5. У складних сполучниках та частках (наприклад, «навіть якщо», «хоча б») для вираження поступкового або умовного значення.