1. (Про органічні речовини) Який піддався тлінню, розкладанню; перегнилий, перепрелий.
2. (Переносно) Який зазнав морального розкладу, занепаду; зіпсований, розбещений.
Категорія: З
-
зітліватися
1. (про металеві предмети) Втрачати кольорову оксидну плівку (тілію) внаслідок окиснення, особливо під впливом високої температури; лупитися, облуплюватися.
2. (переносно, розмовне) Ставати слабким, втрачати сили, здоров’я; знесилюватися, марніти.
-
зітлівати
1. (про металеві предмети) Втрачати нагрівання, поступово охолоджуватися, але ще залишатися теплим; тліти (у 3-му значенні).
2. (переносно, про почуття, спогади тощо) Повільно згасати, слабшати, але ще не зникати повністю; тліти (у 4-му значенні).
-
зіткнутися
1. Різко, зі силою торкнутися когось або чогось, налетіти, врізатися; вступити у фізичний контакт, часто випадково або внаслідок необережності.
2. Зустрітися з кимось випадково, несподівано.
3. Перен. Оказатися перед необхідністю розв’язати якусь складну проблему, вступити у протистояння з кимось або чимось; зазнати труднощів, перешкод.
4. Перен. Безпосередньо познайомитися, мати справу з якоюсь реальністю, явищем (часто негативним).
-
зіткнути
1. Різко з’єднати, стикнути дві речі, частини чогось, спричинивши удар або тертя.
2. Примусити когось вступити у безпосередній контакт, конфлікт або сутичку з ким-, чим-небудь.
3. (у безособовій формі) Про виникнення суперечностей, конфлікту, гострого протистояння.
-
зіткнення
1. Різке, насильницьке зіштовхування рухомих об’єктів (транспортних засобів, тіл, частин механізмів тощо), що призводить до удару, пошкодження або руйнування.
2. Сутичка, бій, бойове столкнення ворожих сил, військовий конфлікт.
3. Серйозна суперечка, конфлікт, протистояння інтересів, поглядів або переконань між людьми, групами чи організаціями.
4. (у переносному значенні) Несподівана або небажана зустріч з кимось або чимось.
5. (фіз.) Взаємодія двох або більше тіл, при якій вони протягом короткого часу обмінюються енергією та імпульсом.
-
зіткатися
1. (про тканину, мереживо тощо) Утворитися внаслідок ткацтва, переплетення ниток; стати витканним.
2. (переносно, про щось складне, багатокомпонентне) Сформуватися, скластися в єдине ціле в результаті поєднання різних елементів (наприклад, образів, подій, відносин).
-
зіткати
1. (пряме значення) Щільно сплести, з’єднати переплетенням ниток, волокон або подібних матеріалів, утворивши цілісну тканину, полотно.
2. (переносне значення) Створити, сформувати щось складне, єдине ціле з окремих елементів, подій або явищ (наприклад, сюжет, міцні стосунки, мережу).
-
зітканий
1. (про тканину, полотно) Який утворений шляхом переплетення ниток на ткацькому верстаті; витканий.
2. (переносно, про щось складне, об’ємне) Який складений, створений з різних елементів, частин, подій або почуттів, що переплелися між собою.
-
зітеруватися
1. (у техніці, про деталі механізмів) Зношуватися внаслідок тертя одна об одну, отримувати потертості.
2. (переносно, розмовне) Втомитися, знесилитися від тривалої, напруженої або одноманітної роботи, діяльності.