Словник Української
1. (бухгалтерія) Такий, що не відображається в основних бухгалтерських документах (балансі, звіті про фінансові результати тощо), але може впливати на фінансовий стан підприємства; що ведеться на окремих рахунках для обліку та контролю певних цінностей або зобов’язань (наприклад, забалансовий рахунок, забалансові активи).
2. (переносно) Такий, що не враховується в офіційних даних, планах або звітах; неофіційний, прихований, побічний.
Почати баламутити, ставати неспокійним, хвилюватися, збуджуватися (про воду, рідину).
Розпочати сварку, конфлікт, втручатися в чужі справи з метою викликати непорозуміння.
Розгубитися, збентежитися, втратити рівновагу (про людину).
1. Розбуркувати, збуджувати когось, спонукати до якихось дій, часто негативного характеру; заколотювати, заворушувати.
2. Викликати замішання, метушню, тривогу; порушувати спокійний стан чогось.
Забаламучування — дія за значенням «забаламутити»; викликання метушні, замішання, безладдя, хвилювання серед людей.
Забаламучування — процес або результат втручання, що призводить до порушення спокою, стабільності або порядку в певному середовищі чи колективі.
1. Який перебуває у стані збудження, занепокоєння або метушні, викликаному зовнішніми обставинами або чиїмись діями.
2. Розлючений, роздратований, розгніваний до такої міри, що втрачає самовладання.
3. Про воду або іншу рідину: каламутний, забруднений, з домішками, що втратила прозорість.
1. Розпочати баламутитися, заворушитися, заколотіти (про рідину, сипке тіло тощо).
2. Перен. Розпочати хвилюватися, занепокоїтися, засмутитися.
3. Розм. Завагатися, засумувати, впасти в задуму.
1. Розбурхати, зробити каламутним (про рідину).
2. Перен. Викликати занепокоєння, тривогу, сум’яття; збентежити, збурити спокійний перебіг подій, стосунків тощо.
Захопитися розмовою, розбалакатися, забуваючи про час або інші справи.
Почати балакати, заговорити (про дитину, що починає говорити).
1. Розпочати балакати, заговорити з кимось, завести розмову.
2. Захопити розмовою, розбалакати когось, спонукати до тривалої бесіди.
3. Заговорити когось, відволікти або перешкодити розмовою, засипати словами.
1. Дія за значенням дієслова “забалакувати” — початок розмови, обговорення чи довгого мовлення, часто з відтінком зайвої балакучості або відволікання від основної теми.
2. (у лінгвістиці, рідко) Початкова частина мовленнєвого акту, вступ до розмови, що слугує для встановлення комунікативного контакту.