забаламучений
[zɑbɑlɑmut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває у стані збудження, занепокоєння або метушні, викликаному зовнішніми обставинами або чиїмись діями.
-
Розлючений, роздратований, розгніваний до такої міри, що втрачає самовладання.
-
Про воду або іншу рідину: каламутний, забруднений, з домішками, що втратила прозорість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. забаламучений, р. забаламученого, д. забаламученому, з. забаламученого, о. забаламученим, м. забаламученім