1. Який має яскраве, насичене забарвлення; кольоровий, барвистий.
2. Який має певне емоційне, ідейне або оцінне значення; насичений певним смислом, тоном.
Категорія: З
-
забарвлюючий
1. (у хімії, біології, техніці) такий, що надає певного кольору, фарбує; барвний, фарбувальний.
2. (переносно) такий, що надає певного характеру, сенсу або емоційного тону чомусь; що визначає особливість сприйняття.
-
забарвлювачка
Забарвлювачка — власна назва торгової марки наборів для дитячої творчості, що зазвичай включають кольорові картинки-шаблони та спеціальні маркери, фломастери або чорнила для їх заповнення.
-
забарвлювач
Речовина, що надає певного кольору іншим матеріалам або об’єктам; пігмент, барвник.
Спеціальна хімічна сполука або природний компонент, що використовується для кольорового маркування мікроскопічних препаратів у біології, гістології та медицині.
-
забарвлюватися
1. Набувати якогось кольору, ставати пофарбованим, зафарбовуватися.
2. Перен. Набувати певного емоційного, ідеологічного чи іншого відтінку, особливості; наповнюватися певним змістом або настроєм.
3. (про рослини, плоди тощо) Дозріваючи, набувати характерного кольору.
-
забарвлювати
1. Надавати чомусь певного кольору, фарбувати, розмальовувати.
2. Перен. Надавати чомусь певного характеру, особливого смислового відтінку, емоційного тону.
-
забарвлювання
1. Дія за значенням дієслова забарвлювати; нанесення фарби, кольору на щось, надання певного кольору.
2. (переносне значення) Надання чому-небудь певного характеру, особливого смислу, відтінку; тональність, емоційний або оцінний відтінок.
3. (біологія, медицина) Спосіб мікроскопічного дослідження препаратів шляхом обробки їх спеціальними барвниками для виявлення та кращого розрізнення структур.
-
забарвлюваний
1. Такий, що можна забарвлювати, піддаватися фарбуванню або нанесенню кольору.
2. (Переносне значення) Такий, що може набувати певного емоційного, оцінного або стилістичного відтінку; що може бути поданим з певним упередженням або акцентом.
-
забарвлювальний
Прикметник, що означає: призначений для забарвлення, фарбування чогось; такий, що надає кольору.
-
забарвленість
1. Наявність певного кольору або відтінку; колорит.
2. Переносно: емоційний, ідейний або оцінний характер чого-небудь; специфічний відтінок, що визначає сутність явища, висловлювання тощо (наприклад, емоційна забарвленість слова, іронічна забарвленість вислову).