1. На дуже близькій відстані, у безпосередній близькості від чогось або когось; дуже близько.
2. (переносно) Про надто тісні, небажані або небезпечні стосунки, зв’язки з кимось або знайомство з чимось.
Категорія: З
-
заблагословитися
1. Отримати благословення, дозвіл або схвалення від вищої влади, старших або духовної особи для початку якоїсь важливої справи, шлюбу тощо.
2. (перен., розм.) Отримати несподівану удачу, щасливу можливість; «ударитися в щастя».
-
заблагатися
1. (розм.) Набриднути, нав’язливо просити про щось, докучати благаннями.
2. (рідк.) Почати благати, звертатися з палкою проханням або молитвою.
-
заблагати
1. Благаючи, почати умовляти, благати когось про щось, настійно просити.
2. Дістати, отримати щось внаслідок благання, умовлянь.
-
забитість
Забитість — стан людини, яка втратила внутрішню волю, ініціативу та гідність через тривале пригнічення, злидні або систематичне жорстоке поводження; моральна пригніченість, спричинена важкими життєвими обставинами.
Забитість — стан занедбаності, запущеності (про місце, приміщення тощо).
-
забиття
1. Дія за значенням дієслова “забити” — нанесення ударів, що призводить до смерті або пошкодження когось, чогось; також результат такої дії.
2. У спорті (переважно у футболі, хокеї) — взяття воріт, закидання м’яча або шайби у ворота суперника; гол.
3. У техніці та будівництві — процес вбивання, загвинчування чи встановлення чогось на місце (наприклад, забиття палі, цвяхів).
4. У розмовній мові — стан занедбаності, занепаду, коли щось перестає функціонувати або використовуватися (наприклад, “забиття справи”).
-
забитися
1. Потрапити у щілину, вузький простір, застрягти десь (про предмети).
2. Сховатися, затаїтися, знайти собі притулок у віддаленому чи захованому місці.
3. Розм. Наполегливо працювати, занурюватися у щось, старанно займатися чимось.
4. Розм. Припинити функціонування, зламатися (про механізм, пристрій).
5. Розм. Припинити діяльність, існування, закритися (про заклад, проект тощо).
6. Розм. Перестати відповідати, спілкуватися, уникати контакту.
7. Розм. Втомитися, виснажитися від надмірної роботи, активності.
-
забитий
1. Який зазнав пошкодження, руйнування внаслідок удару, тиску або іншого сильного механічного впливу; зім’ятий, зламаний.
2. Про отвір, прохід тощо: який закрито, закладено чимось, щоб унеможливити доступ; замурований, закладений.
3. Про людину: який перебуває у стані глибокої моральної пригніченості, втоми, апатії, часто через важкі життєві обставини, систематичні негаразди або рутинну працю.
4. Розм. Про місце (часто віддалене, глухе): таке, що має погане транспортне сполучення або розташоване далеко від основних шляхів; глухий, віддалений.
5. Розм. Про приміщення, простір: захаращений, заставлений речами так, що важко пройти або розташуватися.
-
забити
1. Сильним ударом загнати, вбити щось кудись (забити цвях у стіну, забити кіл у землю).
2. Убити тварину ударом (забити бика на м’ясо).
3. Заповнити, закупорити отвір чимось, щоб щось не проходило (забити дірку ганчіркою, забити раковину сміттям).
4. У спорті: сильно вдарити по м’ячу (шайбі), спрямовуючи його у ворота або для передачі (забити гол, забити пенальті).
5. Перен., розм. Перестати звертати увагу, втратити інтерес, відмовитися від чогось (забити на проблеми, забити на навчання).
6. Розм. Зайняти, забронювати собі щось заздалегідь (забити столик в ресторані, забити місце на парковці).
7. Розм. Почати інтенсивно щось робити, зосередитись (забити на вправу, забити на читання книги).