1. Почати борсатися, робити різкі рухи тілом, намагаючись вивільнитися, подолати перешкоду або опір.
2. (переносно) Активно, енергійно взятися за щось, почати інтенсивно діяти або працювати.
Категорія: З
-
заборсаний
Заборсаний — такий, що має забарвлення з переважанням брудно-жовтого, жовтувато-сірого кольору (переважно про хутро тварин).
Заборсаний — забруднений, поцяткований брудними плямами, заляпаний.
-
заборонятися
1. (про дію, явище, процес) Бути забороненим, не дозволятися; ставати предметом заборони.
2. (розм., про людину) Намагатися уникнути чогось, відмовлятися, не погоджуватися на щось; упиратися.
-
забороняти
1. Наказувати, вимагати, щоб хтось не робив чогось, не вживав чогось, не вступав кудись тощо; накладати заборону, ставити поза законом.
2. Не дозволяти, не давати права або можливості щось робити; перешкоджати, спиняти.
3. У значенні безособового дієслова: бути неприйнятним, невідповідним правилам, нормам, моралі (про дії, вчинки).
-
заборонювальний
Який стосується заборони, має на меті забороняти щось; такий, що забороняє.
У лінгвістиці: який виражає заборону, наказ не робити чогось (про спосіб мовлення, речення тощо).
-
заборонуватися
1. (про дію, явище, процес) Бути забороненим, ставати неприпустимим згідно з офіційним рішенням, законом або внутрішніми правилами; перетворюватися на заборону.
2. (розм., про предмет) Ставати недоступним для використання або вжитку через накладений заборону.
-
заборонувати
1. Надати чомусь статусу забороненого, офіційно заборонити щось, оголосити заборону на щось.
2. (У лексикографії) Позначати в словниковій статті як заборонене до вживання, маркувати як табуйовану або лексику, що не відповідає нормам мови.
-
заборонування
Процес накладення заборони, обмеження або застосування заборонних заходів щодо чогось.
Стан, коли щось перебуває під забороною, заборонене.
-
заборонований
1. Такий, що заборонено, перебуває під забороною; недозволений, неприпустимий за законом, правилами або нормами.
2. (У спеціальних галузях) Такий, на який накладено обмеження у використанні, поширенні або доступі через його потенційну небезпеку, секретність або інші особливі обставини (наприклад, забороновані прийоми в спорті, заборонована література, заборонована хімічна речовина).
-
заборонність
1. Абстрактний іменник, що позначає стан або якість бути забороненим, обмеженим або недозволеним згідно з законом, правилами, мораллю або іншими встановленими нормами.
2. У філософії та соціальних науках — характеристика явища, дії чи ідеї, щодо якої суспільством або інституційною владою встановлено формальну або неформальну заборону.