Значення
-
Абстрактний іменник, що позначає стан або якість бути забороненим, обмеженим або недозволеним згідно з законом, правилами, мораллю або іншими встановленими нормами.
-
У філософії та соціальних науках — характеристика явища, дії чи ідеї, щодо якої суспільством або інституційною владою встановлено формальну або неформальну заборону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заборонність, р. заборонності, д. заборонності, з. заборонність, о. заборонністю, м. заборонності, к. заборонносте