1. Почати брязкати, видавати брязкіт, дзенькіт (про металеві предмети, скло тощо).
2. Розм. Почати говорити швидко, багато і без змісту; забалакати, забрехати.
Категорія: З
-
забряжчатися
Забряжчатися — діалектне дієслово, що означає почати бряжчати, дзвеніти, видавати брязкіт, зазвучати металічним дзвонким звуком (наприклад, про ланцюг, ключі, посуд).
-
забряжчати
1. Почати бряжчати, раптово видати брязкіт, дзвінкі металеві звуки.
2. Перен. Різко, гучно заговорити, закричати (часто з відтінком несхвалення).
-
забрьохуватися
Забруднитися, випачкатися чимось рідким або в’язким (часто про бруд, глину, тісто тощо).
Переносно: заплутатися, загрубіти в чомусь, втратити тонкість сприйняття (про мислення, почуття).
-
забрьохувати
Забріхувати (забрьохувати) — розм. наклепницьки обмовляти когось, обливати брудом, зводити наклеп.
-
забрьохування
1. Дія за значенням дієслова “забрьохувати” — процес нанесення бріох, тобто плям або слідів від бруду, на поверхню чогось.
2. Стан чогось, що забрьохане; результат такої дії — наявність бріох, плям, забруднень.
-
забрьохатися
1. Забруднитися, випачкатися рідкою брудом, болотом або чимось липким, в’язким.
2. Перен. Заплутатися в складних, неприємних справах або стосунках.
-
забрьохати
1. Забруднити рідиною, болотом, грязюкою; оббризкати, обкидати чимось рідким або липким.
2. Переносно: заплямувати, зганьбити свою репутацію вчинками або словами.
-
забрьоханий
1. Який має на собі бруд, забруднений, замазаний, особливо рідким болотом, грязюкою.
2. Переносно: про щось морально нечисте, непристойне, вульгарне.
-
забрьоха
Забрьоха — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.