забряжчати

1. Почати бряжчати, раптово видати брязкіт, дзвінкі металеві звуки.

2. Перен. Різко, гучно заговорити, закричати (часто з відтінком несхвалення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |