Категорія: З

  • забріхуватися

    Забріхуватися — дієслово, яке вживається переважно в розмовній мові та має два основні значення:

    1. Сильно забруднитися, випачкатися чимось рідким, в’язким або брудом (наприклад, болотом, грязюкою, фарбою).

    2. Переносно: заплутатися у власних словах, наговорити багато неправди або нісенітниць, втратити нитку розповіді, почати говорити безладне.

  • забрідок

    1. Невеликий населений пункт, заснований на місці, де колись був брід через річку або струмок.

    2. Назва низки сіл та інших населених пунктів в Україні, що походять від географічної прив’язки до броду.

  • забрідатися

    Забрідатися — діалектний варіант дієслова “забрестися”, що означає потрапити кудись випадково, опинитися в якомусь місці під час блукання або повільної, нецілеспрямованої ходи.

  • забрідати

    1. Почати бродити, брідити; почати повільно йти, пересуватися крізь щось (воду, сніг, густу траву тощо).

    2. Зайти, заїхати кудись далеко або вглиб чогось, опинитися в віддаленому або важкодоступному місці.

    3. Перен. Заглибитися в роздуми, розмірковування; втратити нитку розмови або думки, почати говорити про щось стороннє.

  • забрід

    1. Мілке місце у річці, озері або болоті, де можна перейти водну перешкоду вбрід; переправа.

    2. (у лісівництві) Ділянка лісу, заболочена або затоплена водою, що утруднює або робить неможливим прохід техніки та проведення лісогосподарських робіт.

  • забрязкотітися

    Забрязкотітися — діалектне дієслово, що означає почати брязкати, видавати брязкіт, дзенькіт (наприклад, про металеві предмети, посуд тощо).

  • забрязкотіти

    1. Почати видавати різкі, дзвінкі, металеві звуки від зіткнення твердих предметів, задзвеніти, задзвонити (переважно про метали).

    2. Перен. Розпочати говорити швидко, голосно, настирливо, часто з неприємним відтінком; затріщати, затарахкотіти.

  • забрязкотатися

    Забрязкотатися — почати брязкотіти, видавати брязкіт, дзенькіт або інші різкі металеві звуки, часто тривало або наростаючи.

  • забрязкотати

    Забрязкотати — почати видавати різкі, дзвінкі, металеві звуки від зіткнення твердих предметів; задзвеніти, забрязчати.

  • забрязкатися

    1. Забруднитися, покритися брудом, пилом, чимось липким або в’язким.

    2. (переносно) Втратити чистоту, моральну незаплямованість; заплямуватися.