1. Почати видавати різкі, дзвінкі, металеві звуки від зіткнення твердих предметів, задзвеніти, задзвонити (переважно про метали).
2. Перен. Розпочати говорити швидко, голосно, настирливо, часто з неприємним відтінком; затріщати, затарахкотіти.
забрязкотіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |