Значення
-
Почати видавати різкі, дзвінкі, металеві звуки від зіткнення твердих предметів, задзвеніти, задзвонити (переважно про метали).
-
Перен. Розпочати говорити швидко, голосно, настирливо, часто з неприємним відтінком; затріщати, затарахкотіти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я забрязкочу, ти забрязкотиш, він забрязкотить, ми забрязкотимо, ви забрязкотите, вони забрязкотять