1. Почати буркотати, бурчати, видавати низькі глухі звуки (про рідину, киплячий розчин тощо).
2. Розмовитися, почати багато і швидко говорити, часто з невдоволенням або дражливим тоном.
Категорія: З
-
забуркотати
1. Почати видавати низькі, гучні, урчачі звуки, схожі на бурчання (про животину, природні явища тощо).
2. Перен. Почати говорити сердито, невдоволено, з досадою, видаючи звуки, що нагадують бурчання.
-
забуритися
1. (розм.) Поринути, заглибитися у щось, віддатися якомусь заняттю або стану цілковито та з захопленням.
2. (перен., розм.) Заплутатися в складних думках або міркуваннях, втратити чіткість розуміння.
-
забурити
1. (спец.) Почати бурити, розпочати процес буріння; заглибити бур у щось.
2. (перен., розм.) Енергійно взятися за якусь справу, почати щось інтенсивно робити.
3. (перен., розм., рідк.) Захопитися ким-чимсь, поринути у щось з головою.
-
забур’янілий
Забур’янілий — такий, що порослий бур’яном, зарослий бур’янами.
-
забур’янюватися
1. Покриватися бур’яном, заростати бур’яном (про земельну ділянку, город тощо).
2. Переносно: ставати заплутаним, незрозумілим, набувати ознак безладдя, хаосу (про думки, мову, текст тощо).
-
забур’янювати
1. Покривати землю бур’яном, робити забур’яненим; заростати бур’яном.
2. Переносно: заповнювати, переповнювати щось небажаним, шкідливим, зайвим (про явища, інформацію тощо).
-
забур’янювання
Процес або результат вкриття землі бур’янами, заростання чогось бур’яном.
У сільському господарстві та землеробстві — стан поля, ділянки, на якому через недостатній догляд або відсутність обробітку поширилися бур’яни, що завдають шкоди культурним посівам.
-
забур’янитися
Забур’янитися — стати зарослим бур’яном, покритися густими заростями бур’янів.
-
забур’янити
1. (дієслово) Покрити бур’яном, зарости бур’яном; перетворити на бур’ян.
2. (переносне значення, дієслово) Занехаяти, запустити (про землю, ділянку, сад тощо).