drevosliv.com

Словник Української

Категорія: З

  • забіякувато

    1. У спосіб, властивий забіяці; зважливо, задиркувато, бунтарсько.

    2. З відтінком удаваної, показної хоробрості або завзяття; зухвало, задирливо.

  • забіякуватий

    Схильний до забіяцтва, бійок, сварок; задиристий, бійкуватий.

  • забіяка

    1. Людина, яка схильна до бійок, сварень, конфліктів; бійчук, зачіска.

    2. (переносне значення) Про того, хто виявляє завзятість, агресивну активність у суперечці, змаганні, праці тощо.

  • забісований

    1. (від власної назви «Бісова») Який стосується або походить від Бісової, міфологічної істоти, що асоціюється з нечистою силою, дияволом; зачарований, оповитий злим чарівництвом.

    2. (переносно, розм.) Який перебуває в стані сильного збудження, шаленства, несамовитості; розлючений, роз’юшений.

  • забірний

    1. Прикметник до слова “забір” (у значенні: щось, що забирають, беруть, відбирають). Стосовний до дії забирання, призначений для забирання.

    2. Стосовний до водозабірних споруд, пристроїв або систем для забирання води з природного джерела (річки, озера, свердловини) для технічних, господарських або питних потреб; що служить для водозабору.

    3. Прикметник, що означає призначення предмета, споруди чи механізму для дії забирання чогось (води, повітря, матеріалу) з джерела.

  • забір

    1. Дія за значенням дієслова забрати; відбирання, конфіскація чогось у когось.

    2. Те, що забрано, відібрано; конфіскат, реквізиція.

    3. Пристрій або споруда для забору води з річки, озера, ставка тощо; водозабір.

    4. Місце, де здійснюється забор води; водозабірна споруда.

    5. У медицині — взяття, отримання зразка крові, тканини, секрету тощо для аналізу (наприклад, забор крові).

  • забілітися

    1. Стати білим, набути білого кольору; виділитися на тлі чогось своєю білизною.

    2. З’явитися, показатися (переважно про щось біле).

  • забіліти

    1. Стати білим, набути білого кольору; побіліти.

    2. Розпочати біліти, почати виглядати білим (наприклад, про щось, що з’являється в темряві).

  • забілюватися

    1. Ставати білим або білішим, набувати білого кольору.

    2. Виглядати білим, виділятися білим кольором серед оточення.

    3. (переносно) Виявлятися, проступати (про щось біле або світле).

  • забілювати

    1. Покривати білою фарбою, вапном тощо; білити.

    2. Додавати до чогось молоко, сметану або інші молочні продукти для надання білого кольору або смаку.

    3. Перен. Намагатися представити щось у кращому світлі, ніж воно є насправді; виправдовувати, приховувати недоліки або провину.