1. Такий, що був передбачений, очікуваний заздалегідь; передбачений.
2. (У паперовій справі) Зазначений, вказаний наперед у документі.
Категорія: З
-
завбачатися
1. (у пасивному значенні) Бути заздалегідь передбаченим, обумовленим, запланованим; мати відбутися згідно з попередніми домовленостями чи намірами.
2. (рідше) Передбачатися, очікуватися як можливий розвиток подій у майбутньому.
-
завбачати
1. Передбачати, передчувати щось, що може статися в майбутньому; розраховувати на щось, враховувати щось наперед.
2. (у спеціальному вжитку) Заздалегідь передбачити, обумовити, встановити в законі, договорі, плані тощо.
-
завбачання
Завбачання — спеціально організований, зазвичай урочистий, огляд чого-небудь (наприклад, техніки, спорядження, досягнень) з метою демонстрації готовності, стану або показу результатів роботи; інспекція, огляд.
Завбачання — (заст.) передбачення, пророкування; дія за значенням дієслова «завбачати».
-
завбач
1. (дієслово, термін) Запобігти чомусь, передбачити й усунути можливі негативні наслідки заздалегідь; вживається переважно в офіційно-діловому чи публіцистичному стилі.
2. (дієслово, термін) Узяти щось до уваги завчасно, заздалегідь передбачити в своїх планах або розрахунках.
-
завбазою
Завбазою — скорочення від “завідувач бази” або “завідувач базиою”, що вживається як розмовна назва посадової особи, яка керує складським господарством (базою) на підприємстві чи в організації.
Завбазою — власна назва, що може використовуватися як неофіційна назва конкретного підприємства, установи чи об’єкта, основним профілем якого є базова (складська) діяльність, або як скорочена назва посади його керівника в усному мовленні та неформальному листуванні.
-
завбази
Завбази — скорочення від “завідувач бази”, посада керівника складського господарства або торгово-заготівельної бази в радянський період та перші роки незалежності України.
-
заватра
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Івано-Франківської області.
-
заварюватися
1. (про чай, трав’яні суміші тощо) Набувати настою, аромату та смаку в результаті заливання окропом і тривалого настоювання.
2. (розм.) Виникати, починатися (зазвичай про щось небажане, неприємне, конфліктне).
3. (техн.) Утворювати міцне з’єднання шляхом зварювання країв або частин металу.
-
заварювати
1. Готувати напій (чай, каву тощо), заливаючи окріп або гарячу воду; також — настоювати щось на окропі.
2. У техніці: з’єднувати металеві деталі шляхом розплавлення їхніх крайок і додавання припою.
3. Розпочинати, ініціювати щось, часто неприємне або конфліктне (розмовне).
4. У кулінарії: заливати борошно, крупу окропом або гарячою рідиною для загущення або попередньої обробки.