завбач

[zɑʋbɑt͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (дієслово, термін) Запобігти чомусь, передбачити й усунути можливі негативні наслідки заздалегідь; вживається переважно в офіційно-діловому чи публіцистичному стилі.

  2. (дієслово, термін) Узяти щось до уваги завчасно, заздалегідь передбачити в своїх планах або розрахунках.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. завбачі, р. завбача, д. завбачеві, з. завбача, о. завбачем, м. завбачеві, к. завбачу

Більше записів