1. (з інфінітивом) Поставити собі за мету, намітити щось для виконання; задумати, замислити.
2. (розм.) Зав’язати знайомство, вступити у стосунки (звичайно небажані або легковажні).
3. (заст.) Виникнути, з’явитися (про думку, сумнів тощо).
Категорія: З
-
завдати
1. Причинити, спричинити щось (зазвичай неприємне, болісне, шкідливе), нанести. Наприклад: завдати болю, завдати шкоди, завдати поразки.
2. Задати, поставити (питання, завдання). Наприклад: завдати питання, завдати урок.
3. (У математиці, техніці та ін.) Встановити, призначити певні величини, параметри, умови. Наприклад: завдати координати, завдати швидкість.
-
завданок
Завданок — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
-
завдання
1. Те, що потрібно виконати, обов’язок, доручення або мета діяльності.
2. Практичне вправа, яке дається для виконання з метою навчання, перевірки знань або формування навичок.
3. Поставлена ціль, проблема, яку необхідно розв’язати, особливо в науковому, технічному або військовому контексті.
4. Функція або роль, покладена на когось або щось; призначення.
-
завданий
1. Такий, що був призначений, встановлений або заданий для виконання, досягнення чи дотримання (про норму, план, урок, завдання тощо).
2. У математиці, техніці: такий, що є вихідним, початковим, обумовленим умовою задачі чи експерименту (про величини, параметри, значення).
-
завдальшки
На такій відстані, щоб можна було кинути щось і влучити в ціль; на відстані кидка.
-
завдалеки
1. З великої відстані, здалеку, здалеку.
2. Завчасно, заздалегідь, наперед.
-
завдаватися
1. Ставити перед собою певну мету, замислювати щось, задумувати якісь дії (зазвичай складні, важкі або незвичайні).
2. Робити щось навмисно, з певним наміром, часто з відтінком виклику або прагненням перевірити себе.
3. (У математиці, техніці) Встановлювати певні умови, параметри, початкові дані для розв’язання задачі, проведення розрахунків або роботи механізму.
-
завдавати
1. Робити щось, що спричиняє певний стан, дію або наслідки (зазвичай негативні), наносити шкоду, заподіювати страждання, неприємності.
2. (у сполученні з іменниками, що означають дію) Робити, чинити, здійснювати щось (наприклад, завдавати удару, завдавати поразки).
3. (застаріле) Давати, призначати (завдання, урок); доручати.
-
завдавання
1. Дія за значенням дієслова “завдавати”; нанесення, заподіяння чогось (зазвичай негативного): заподіяння шкоди, болю, образу тощо.
2. (у математиці, педагогіці) Присвоєння, визначення завдання; те, що потрібно виконати, розв’язати.
3. (застаріле) Призначення, мета, ціль.