1. (рідк.) Піддаватися впливу, потрапляти під дію чогось, опинятися в якомусь стані (зазвичай негативному).
2. (діал.) Заплутуватися, втрачати чіткість, ставати неясним (про думки, мову тощо).
Категорія: З
-
завергати
1. (рідко) Кидати, жбурляти щось з силою вниз, скидати з висоти.
2. (переносно, застаріле) Відкидати, відкинути щось (наприклад, сумніви, звичку); позбуватися чогось.
-
заверганий
Заверганий — прикметник, що походить від дієслова “завергати” (кидати, жбурляти) і вживається переважно у пасивному значенні. Основне значення: такий, що був кинутий, скинутий або впав з висоти, зазвичай у глибоке чи важкодоступне місце (наприклад, у прірву, яр, безодню).
У переносному сенсі: той, хто опинився у стані повного занепаду, розрухи, моральної чи соціальної катастрофи; приречений на загибель або нещастя.
-
завербуватися
1. Добровільно вступити до якої-небудь організації, установи або формування, зокрема військового, зазвичай шляхом оформлення вербувальних документів.
2. Уступити чи піддатися впливу вербувальника, стати агентом, шпигуном або членом таємної організації внаслідок спеціального підбору та залучення.
-
завербувати
1. Переконати або примусити когось вступити до якоїсь організації, групи, секти тощо, часто з використанням обману, психологічного тиску або обіцянок вигоди.
2. Залучити когось до таємної роботи на розвідувальну або диверсійну службу іншої держави, зобов’язавши збирати та передавати інформацію або виконувати інші завдання.
3. (Заст.) Записати, прийняти на службу, особливо до війська (частіше у формах “завербуватися”, “завербуватися”).
-
завербування
Завербування — дія за значенням дієслова “завербувати”; процес або результат вербування, залучення когось до якоїсь організації, спільноти, участі у чомусь, часто таємно або шляхом переконання, обіцянок, тиску.
Завербування — у військовій справі та спецслужбах: процес таємного або напівтаємного залучення особи до агентурної, розвідувальної або диверсійної діяльності, як правило, з метою отримання інформації або впливу.
-
завербовуватися
1. Добровільно вступати до якоїсь організації, установи або формування, зокрема військового, часто оформляючи це офіційним записом або підписанням відповідних документів.
2. Ставати агентом або таємним співробітником якої-небудь спецслужби, організації, набираючись для виконання секретних завдань.
-
завербовувати
1. Залучати когось до якоїсь організації, спілки, установи, партії тощо, оформляючи відповідні документи; приймати в члени.
2. Наймати, приймати на службу, особливо на військову, з офіційним оформленням.
3. Таємно або шляхом обману залучати когось до шпигунської, диверсійної або іншої таємної діяльності, часто на користь іноземної держави або ворожої організації.
-
завербовування
1. Дія за значенням дієслова “завербувати” — залучення когось до участі в якійсь організації, русі, справі, найчастіше таємне або шляхом переконання, обіцянок, а іноді й примусу.
2. Процес або результат такого залучення, особливо до розвідувальної, диверсійної або терористичної діяльності, а також до роботи на певну організацію (наприклад, вербування агентури).
3. У військовій справі — наймання або примусове залучення до військової служби (найманецьке завербовування).
-
завербований
1. Про людину: такий, що дав згоду на таємну співпрацю з розвідувальною, контррозвідувальною або спеціальною службою іншої держави чи організації, зобов’язавшись виконувати її доручення, часто проти інтересів своєї країни або групи, до якої належить.
2. Про людину: такий, що вступив до лав якоїсь організації, угрупування або руху, зокрема нелегального чи таємного, в результаті вербування (найму, залучення).
3. У військовій справі: такий, що був прийнятий на військову службу, особливо в умовах мобілізації або набору.