Значення
-
Про людину: такий, що дав згоду на таємну співпрацю з розвідувальною, контррозвідувальною або спеціальною службою іншої держави чи організації, зобов’язавшись виконувати її доручення, часто проти інтересів своєї країни або групи, до якої належить.
-
Про людину: такий, що вступив до лав якоїсь організації, угрупування або руху, зокрема нелегального чи таємного, в результаті вербування (найму, залучення).
-
У військовій справі: такий, що був прийнятий на військову службу, особливо в умовах мобілізації або набору.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. завербований, р. завербованого, д. завербованому, з. завербованого, о. завербованим, м. завербованім, к. завербований