завербований

1. Про людину: такий, що дав згоду на таємну співпрацю з розвідувальною, контррозвідувальною або спеціальною службою іншої держави чи організації, зобов’язавшись виконувати її доручення, часто проти інтересів своєї країни або групи, до якої належить.

2. Про людину: такий, що вступив до лав якоїсь організації, угрупування або руху, зокрема нелегального чи таємного, в результаті вербування (найму, залучення).

3. У військовій справі: такий, що був прийнятий на військову службу, особливо в умовах мобілізації або набору.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |