1. Зібратися, зійтися в одному місці, часто несподівано або стихійно (про групу людей).
2. Розм. Зібрати, накопичити (про гроші, кошти), часто з труднощами.
Словник Української
1. Зібратися, зійтися в одному місці, часто несподівано або стихійно (про групу людей).
2. Розм. Зібрати, накопичити (про гроші, кошти), часто з труднощами.
1. Різким рухом переміститися зверху вниз, спуститися з чогось, зістрибнути.
2. Перен. Раптово змінити тему розмови, перейти до іншого предмету обговорення.
3. Розм. Швидко піти, поїхати, вирушити кудись (часто несподівано або на короткий час).
4. Розм. Зісковзнути, зіслізнути з чогось (наприклад, про предмет).
1. Різкий, несподіваний стрибок з чогось або вниз, часто з ризиком або небезпекою; раптове зіпсовання, зрив у русі, роботі механізму.
2. У техніці — раптове, мимовільне переміщення деталі, вузла механізму зі штатного положення; збій у роботі механічної системи, що виражається в різкому стрибкоподібному русі.
3. У переносному значенні — несподівана, різка зміна стану, настрою, напрямку діяльності або розвитку подій.
1. Ковзаючи, зсуватися з чогось униз або вбік; поступово зміщуватися з початкового місця або положення.
2. Перен. Раптово або поступово переходити на іншу тему розмови, думки, стану, часто в негативному або менш серйозному напрямку.
3. Рідк. Швидко і непомітно йти, тікати, залишати якесь місце.
1. Ковзаючи, зсуватися з чогось униз або вбік.
2. Переносно: поступово відходити від основної теми розмови, думки, переключатися на інші, часто менш важливі речі.
3. Рідко вживане значення: легко і швидко знімати, стягувати щось (наприклад, кільце з пальця).
1. Процес або дія за значенням дієслова “зісковзувати”; переміщення зі сповзанням з якоїсь поверхні вниз або вбік.
2. Переносне значення: поступовий, непомітний перехід у гірший стан, відхід від певних принципів, норм або стандартів.
3. У техніці, механіці: небажане проковзування, зсув деталі або елемента з їх заданого положення під дією сили.
1. Різко зісковзнути з чогось, втратити опору під ногами на слизькій поверхні, зазвичай з падінням або ризиком падіння.
2. Переносно: несподівано збитися з теми розмови, допуститися помилки в міркуваннях або висловлюваннях.
1. Різким рухом зісковзнути з чогось, впасти, зсунутися з місця (про предмет або людину).
2. Перен. Раптово змінити тему розмови, перейти до іншого предмету обговорення.
3. Рідк. Швидко і непомітно піти, втекти звідкись.
1. (про поверхню) Втрачати гладкість, пошкоджуватися через механічне діяння чимось гострим або шорстким; ставати шорсткою, нерівною внаслідок скоблення або подібного впливу.
2. (перен., розм.) Ставати дуже худим, виснаженим; втрачати вагу та здоров’й вигляд (часто через хворобу, страждання).
1. Зішкрібати, зішкрябувати щось з поверхні чогось, видаляючи тонкий шар.
2. Одержувати щось шляхом обережного зішкрібання, зішкрябування.
3. Перен., розм. Написати, скласти щось (текст, вірш тощо) з труднощами, з напруженням.