Категорія: З

  • зґедзкатися

    1. (розм.) Власна назва дієслова, що означає процес перетворення на ґедзя (на комаху, що є паразитом овець) або набуття властивостей, подібних до ґедзя; використовується переважно в художніх текстах або фольклорі для створення образного, часто гротескного вислову.

    2. (перен., рідк.) Стати нав’язливим, докучливим, назойливим, подібно до паразита; завдавати клопоту своєю присутністю або вимогами.

  • зґедзатися

    1. (розм.) Скупчуватися, збиратися в одному місці великою кількістю (про людей, тварин).

    2. (перен., розм.) Збиратися, накопичуватися у великій кількості (про предмети, явища).

  • зґвалтуватися

    1. (про жінку або дівчину) Піддатися зґвалтуванню, стати жертвою насильницького статевого акту.

    2. (переносно, рідко) Піддатися грубому насильству, примусу, втратити внутрішню цілісність під тиском обставин.

  • зґвалтувати

    1. Скоїти насильницький статевий акт проти когось, переважно проти жінки або дитини.

    2. (переносне значення) Грубо порушити, насильно знищити щось (наприклад, волю, права, закони природи).

  • зґвалтування

    1. Насильницький статевий акт, здійснений проти волі потерпілої особи, зазвичай з застосуванням фізичної сили, погроз або психологічного тиску.

    2. (переносне значення) Грубе, насильницьке порушення, знищення чого-небудь (наприклад, закону, прав, території, твору мистецтва).

  • зґвалтований

    1. Про людину: такий, над яким вчинили насильницький статевий акт.

    2. Переносно: такий, що зазнав грубого втручання, спотворення, насильства над собою (про ідеї, твори мистецтва, закони тощо).

  • зіяючий

    1. Який широко відкритий, роззявлений, має великий отвір або прірву.

    2. Який виявляє, демонструє щось у повній мірі, стає очевидним, явним (про почуття, стан тощо).

    3. У переносному значенні: дуже великий, значний за розміром або ступенем прояву (про прогалину, відстань, різницю тощо).

  • зіятися

    1. (про рот, рану, отвір) Бути широко відкритим, роззявлятися; зяти.

    2. (перен., про прірву, безодню, темряву тощо) Відкриватися, розкриватися перед поглядом, поставати глибоким і похмурим.

    3. (перен., рідк.) Виявлятися, ставати очевидним (про щось негативне, небезпечне).

  • зіяти

    1. Бути відкритим, мати широкий отвір або прірву; розкриватися, роззявлятися (про щось порожнє всередині).

    2. Виділятися на тлі чогось своєю порожнечею, глибиною або яскравою барвою; різко виділятися.

    3. Бути незаповненим, вільним, незайнятим (про посаду, місце тощо).