Словник Української
1. (з великої літери) Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за адміністративним поділом до 2020 року).
2. (з великої літери) Власна назва села в Україні, розташованого в Львівській області, Самбірському районі (сучасний адміністративний поділ).
1. Який виражає злобну, уїдливу насмішку, злий сарказм; сповнений єхидства.
2. Який своєю поведінкою, вчинками викликає неприємність, шкоду для когось; злий, підступний.
1. Ссавець ряду однопрохідних, що мешкає в Австралії та на Новій Гвінеї, має видовжену морду, вкритий голками та шерстю, харчується мурахами та термітами.
2. Переносно: зла, підступна, віроломна людина (зазвичай про жінку).
3. У міфології: чудовисько у вигляді напівжінки-напівзмії, що вбивала мандрівників (у давньогрецькій міфології).
1. Зоол. Невелика отруйна змія родини гадюкових, що мешкає в пустелях Північної Африки та Близького Сходу; різновид рогатої гадюки (Echis carinatus).
2. Перен., розм. Про злу, підступну, віроломну людину (переважно жінку).
1. Жіноче особове ім’я грецького походження (від грец. Εὐφροσύνη — “радість”, “веселоща”), що вживається переважно в релігійному або історичному контексті.
2. Назва кількох православних святих, найвідомішою з яких є преподобна Єфросинія Полоцька (близько 1104–1167) — князівна, черниця, просвітителька, засновниця монастирів та храмів на землях сучасної Білорусі.
3. Історична та церковна постать: Єфросинія (Предслава) Полоцька — одна з найшанованіших святих східних слов’ян, покровителька жіночого чернецтва, освіти та книгописання.
Єфросинівна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Єфросин, аналогічне до “Єфросинівна”.
Патронімічне прізвище, утворене від імені Єфросин, що вказує на походження від особи з таким іменем (на кшталт “син Єфросина”).
Історичне прізвище, пов’язане з представниками козацької старшини, духовенства або міщанства на українських землях у XVI–XVIII століттях.
Єфросин — чоловіче ім’я грецького походження (від Εὐφρόσυνος), що вживається переважно в релігійному (чернечому) середовищі; український варіант церковного імені Євфросин.
Єфросин — історична особа, давньоруський книжник і чернець XV століття, учень Кирила Білозерського, відомий як автор і редактор низки літературних збірок (зокрема, “Збірника Єфросина”).
Патронімічне прізвище або по батькові жіночого роду, утворене від чоловічого імені Єфрем; означає “дочка Єфрема”.
Народна назва рослини звичайний мишій (мишій звичайний) або інших видів роду мишій (лат. Myosotis), зокрема в західних регіонах України.
1. По батькові від чоловічого імені Єфрем.
2. Прізвище, утворене від імені Єфрем.