Категорія: В

1. Приміщення, де розташовані ваги для зважування вантажів, товарів, сировини тощо, зазвичай на транспортних вузлах, підприємствах, ринках або митницях.

2. Спеціально обладнане місце або пункт контролю, де проводиться офіційне зважування транспортних засобів з вантажем для визначення фактичної маси вантажу або дотримання допустимих норм навантаження (наприклад, автомобільна вагова).

1. Власна назва міста в Індії, розташованого в штаті Гуджарат, відомого своїм текстильним виробництвом та як важливий залізничний вузол.

2. Власна назва річки в Індії, що протікає через штат Гуджарат.

1. Музично-естетична течія, заснована на творчості та ідеях німецького композитора Ріхарда Вагнера, що характеризується прагненням до синтезу мистецтв (музики, поезії, драматургії, сценічного дійства), використанням системи лейтмотивів, розширенням гармонічного мовлення та концепцією «музичної драми».

2. Прихильність, захоплення музикою, теоретичними працями та художніми принципами Ріхарда Вагнера; напрям у музичній культурі, що об’єднував послідовників його творчості.

Вагнерит — рідкісний мінерал, фосфат кальцію та натрію, названий на честь німецького мінералога Адольфа Вагнера.

Ваглодка — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанському районі Тернопільської області.

1. Астрономічне сузір’я в Північній півкулі, що символізує стародавній інструмент для зважування; одна з зодіакальних сузір’їв, через яке Сонце проходить у жовтні-листопаді.

2. Знак зодіаку (символ ♎), що відповідає періоду з 24 вересня по 23 жовтня, присвячений однойменному сузір’ю; людина, народжена під цим знаком.

1. Розмовна назва ваги для зважування важких вантажів, що складається з двох шальок, підвішених на важільній системі, з використанням знімних гир.

2. Застаріла назва важільних терезів, які використовувалися на ринках, у крамницях або на фермах для зважування сипучих продуктів, овочів, зерна тощо.

1. (діал.) Вага, важіль для піднімання тягарів; важіль у водяному млині для регулювання подачі зерна на жорна.

2. (діал.) Вага, терези; пристрій для вимірювання ваги.

3. (діал., перен.) Важливість, значення, вплив.

4. (діал.) Важкий, тяжкий предмет; тягар.

5. (діал.) Дерев’яний брусок, який прикріплювали до шиї худоби, щоб вона не заходила на посіви.

1. У середньовічній Європі — мандрівний студент, школяр або клірик, який переходив від одного університету чи монастиря до іншого, часто створював і виконував віршовані та пісенні твори (переважно сатиричного або побутового змісту) латинською мовою.

2. Представник літературного руху XI–XIII століть, автор поезій (часто з елементами вільнодумства та критики суспільства), що належав до переважно бездоганної, мандрівної інтелектуальної спільноти.

1. (від лат. vagans — мандрівний) У середньовічній Європі — мандрівний школяр або студент, який переходив з одного університету до іншого, часто виконуючи пісні та вірші власного складання; також — бродячий клірик.

2. (від лат. vagans — мандрівний) У біології (зоології, ботаніці) — вид організмів (тварин, рослин), який значно розширив свій природний ареал і поширився на нові, часто віддалені території внаслідок діяльності людини.