1. Бути предметом поваги, шанування, пошани; вшановуватися.
2. Відзначатися, святкуватися (про пам’ятні дати, події).
Категорія: У
-
ушанування
1. Офіційна церемонія або урочистий акт, спрямований на вшанування пам’яті когось або чогось, вияв поваги та визнання заслуг, часто з присвоєнням почесного звання, встановленням пам’ятного знака тощо.
2. Дія за значенням дієслова «ушановувати»; прояв глибокої поваги, пошани, шанобливого ставлення до когось або чогось.
-
ушануватися
1. Отримати шану, пошану, визнання; бути вшанованим, відзначеним.
2. (У пасивному значенні) Бути предметом шани, поваги, особливого визнання з боку когось.
-
ушебти
Ушебти — у давньоєгипетській культурі невеликі фігурки людей, які клали в гробницю разом із померлим; за віруваннями, вони мали оживати в потойбічному світі та служити своєму господареві, виконуючи за нього роботу.
-
ушебті
Ушебті — у давньоєгипетській релігії та мистецтві: невелика фігурка слуги, яку клали в поховання разом з померлим, щоб вона виконувала за нього роботу в потойбічному світі.
-
ушелепатися
Ушелепатися — діалектне дієслово, що означає обпалитися, обшмагатися, отримати опіки (переважно про ноги) від тривалого ходіння босоніж по гарячій поверхні, наприклад, по розпеченій землі або піску.
-
ушестеро
У кількості шести осіб або предметів; у шість разів більше.
-
ушестя
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст., рідк.) Те саме, що устя — місце впадання річки в іншу річку, озеро, море; вихід із чогось, отвір.
-
ушивальний
1. Призначений для ушивання, що використовується при зшиванні, з’єднанні країв чогось (переважно про тканину, шкіру тощо).
2. Такой, що стосується техніки чи процесу ушивання (наприклад, ушивальна голка, ушивальна нитка).