1. Дуже швидко, миттєво, раптово, без вагань (про дію, що відбувається несподівано і негайно).
2. (Уживається для посилення) Зовсім, цілком, одразу (підкреслює повноту та моментальність дії або стану).
Категорія: У
-
умишлений
1. Такий, що зроблений навмисно, з попереднім наміром, не випадково.
2. (У праві) Пов’язаний з наявністю прямого чи непрямого умислу як форми вини, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки та бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).
-
умишляти
1. Намірятися, мати намір щось зробити, задумувати, планувати (зазвичай щось негативне або протизаконне).
2. (застаріле) Обмірковувати, роздумувати над чимось, намагатися щось зрозуміти або вирішити.
-
умишлятися
1. Навмисно, зі злим умислом готуватися до чогось, замишляти щось недобре, злочинне.
2. (застаріле) Мати намір, збиратися щось зробити; задумувати.
-
уміститися
1. Поміститися, вміститися в певних межах, у якомусь просторі, обсязі або місці; знайти собі місце серед чогось.
2. Бути таким, що його можна розташувати або помістити десь; мати відповідні розміри або обсяг для розміщення в чомусь.
3. Переносно: бути прийнятим, засвоєним, зрозумілим (про думки, знання, почуття тощо).
-
умістище
1. Місце, де щось або хтось може вміститися, поміститися; приміщення, простір для розміщення.
2. (у спеціальному вживанні) Назва конкретних об’єктів, наприклад, природних улоговин або споруд, призначених для зберігання, розміщення чогось (водойма, сховище, резервуар).
-
уміти
Володіти певними навичками, знаннями або вміннями, бути здатним щось робити внаслідок навчання або досвіду.
Знати, розуміти щось, мати відповідні знання в якійсь галузі.
Бути здатним до певної діяльності завдяки природним здібностям або таланту.
-
умітися
Мити собі обличчя, голову або інші частини тіла водою з милом або іншими засобами для очищення.
Рідко вживається у переносному значенні: очищатися, ставати чистішим (про повітря, природу тощо).