Категорія: Ш

  • шумко

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на характер предка (галаслива, жвава людина) або на місце проживання (біля шуму, тобто лісу).

    2. У місцевій (діалектній) номенклатурі — назва для певної місцевості, річки або іншого географічного об’єкта, що походить від слова «шум» (наприклад, лісиста, галаслива місцевість або ділянка річки з шумливими порогами).

  • шумливий

    1. Який створює шум, багато шумує; галасливий, крикливий.

    2. Який супроводжується шумом; шумний.

    3. Який схильний до шуму, галасу; неспокійний.

  • шумозахист

    1. Сукупність технічних засобів, конструктивних рішень та організаційних заходів, спрямованих на зменшення рівня шуму, що проникає в приміщення або впливає на людину чи обладнання.

    2. Властивість матеріалів, конструкцій (наприклад, вікон, дверей, перегородок) поглинати, відбивати або ізолювати звукові хвилі, запобігаючи поширенню шуму.

  • шумозниження

    1. Технічний термін, що означає зменшення рівня шуму, його інтенсивності або несприятливого впливу шляхом застосування спеціальних технічних засобів, матеріалів або конструктивних рішень.

    2. Сукупність заходів або процес, спрямований на ослаблення шуму від різних джерел (наприклад, у будівництві, машинобудуванні, акустиці).

  • шумознижувальний

    Прикметник, що означає: призначений для зниження рівня шуму, що створює звукоізоляційний або звукопоглинальний ефект.

  • шумознижування

    1. Технічний процес або комплекс заходів, спрямованих на зменшення рівня шуму, що створюється роботою машин, механізмів, обладнання або інших джерел.

    2. Властивість матеріалів, конструкцій або пристроїв поглинати, відбивати чи ізолювати звукові коливання, що призводить до зниження інтенсивності передачі шуму.

  • шумоізолювальний

    Прикметник, що означає: призначений для ізоляції, зменшення або поглинання шуму, звукових хвиль; такий, що захищає від поширення звуків.

  • шумоізоляція

    1. Комплекс заходів, матеріалів та конструктивних рішень, спрямованих на зменшення рівня звуку, що проникає в приміщення або виходить з нього назовні.

    2. Властивість будівельних конструкцій, матеріалів або облицювань поглинати, відбивати або інакше перешкоджати поширенню звукових хвиль.

    3. Галузь будівництва та акустики, що вивчає методи та засоби захисту від шуму.

  • шумок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “шум”: негучний, м’який, приємний звук, тихе дзюрчання або шелест.

    2. Власна назва географічних об’єктів (гір, урочищ, річок тощо), а також населених пунктів в Україні.

  • шумометричний

    1. (техн.) Створений на основі шумометра, призначений для вимірювання рівня шуму; що стосується шумометрії.

    2. (перен., рідк.) Такий, що оцінює, вимірює інтенсивність суспільних настроїв, чуток, інформаційного шуму.