1. Який стосується шантажу, властивий шантажу; призначений для шантажу.
2. Який здійснюється шляхом шантажу; заснований на шантажі.
Категорія: Ш
-
шантажований
1. Той, над ким здійснюють шантаж; такий, що зазнає тиску, погроз або примусу з метою вимагання чогось або примушення до певних дій.
2. (У переносному значенні) Такий, що перебуває під сильним психологічним тиском або в стані примусу через обставини.
-
шантажування
1. Дія за значенням дієслова “шантажувати“; вимагання чогось, погроза розголошення компрометуючих відомостей або заподіяння шкоди з метою примусити когось до певних дій або отримати матеріальну чи іншу вигоду.
2. (перен.) Моральний тиск, спроба вплинути на когось, використовуючи його слабкі сторони, почуття провини, сорому тощо.
-
шантажувати
Примушувати когось до певних дій або вимагати щось, погрожуючи розголосити компрометуючі відомості, завдати шкоди або іншим чином погрожуючи.
Піддавати психологічному тиску, використовуючи чиїсь слабкості, почуття провини чи обов’язку для досягнення своєї вигоди.
-
шантажуватися
1. (рідко) Взаємно шантажувати один одного; обмінюватися погрозами розголошення компрометуючих відомостей.
2. (перен., розм.) Удаватися до хитрощів, обману, вигадувати щось для досягнення своєї мети; викручуватися.
-
шанталавий
1. (про людину) Незграбний, невправний у рухах, млявий, повільний; такий, що погано справляється з фізичною роботою.
2. (про предмет) Неякісний, кволий, нетривкий, зроблений або зібраний неакуратно та з поганих матеріалів.
-
шанталавість
Шанталавість — властивість за значенням прикметника “шанталавий“; стан, коли щось (перев. рослина) має гілки, що розходяться у різні боки, розлоге, розкидисте, неакуратне.
Шанталавість — переносно: неохайність, недбайливість у зовнішньому вигляді, поведінці або в організації чогось; безлад.
-
шапар
1. (діал.) Той, хто займається виготовленням або продажем шапок; кушнір, капелюшник.
2. (перен., розм.) Необачна, легковажна людина; те ж саме, що й “шаповал”.
3. (зоол., діал.) Популярна назва деяких жуків родини пластинчастовусих, зокрема хруща травневого (Melolontha melolontha).
-
шапарка
1. Рідкісне діалектне позначення для невеликої торбинки, мішечка або гаманця, зазвичай виготовленого з грубої тканини.
2. У деяких регіонах — невелика запірка, засувка або гачок на одязі чи взутті.
3. Застаріла або місцева назва для простого, часто саморобного, предмета побуту для зберігання дрібних речей.