Словник Української
1. (від англ. receipt — квитанція, розписка) У сфері криптовалют — цифровий документ або запис, що підтверджує факт успішної транзакції (переказу коштів) в мережі блокчейн; містить технічні деталі операції, такі як хеш транзакції, адреси гаманців, суму та комісію.
2. (заст., рідк.) У значенні розписки, квитанції про отримання чогось (грошей, товару).
Резнатрон — власна назва радянського електронного музичного інструменту, створеного в 1944 році інженером Андрієм Володимировичем Римським-Корсаковим; принцип дії заснований на використанні фотоелектронного ефекту для генерації та перетворення звуку.
Резодіацетофенон — органічна сполука, мета-дігідроксиацетофенон, похідне резорцину та ацетофенону, що має хімічну формулу C₈H₈O₃; використовується в органічному синтезі як проміжна сполука та в хімічних дослідженнях.
1. Хімічний термін для позначення низькомолекулярного продукту конденсації фенолу з формальдегідом на початковій стадії синтезу фенолформальдегідних смол; проміжна речовина, що при подальшому нагріванні перетворюється на твердий неплавкий і нерозчинний продукт — резит.
2. У техніці — рідка або пастоподібна синтетична смола на основі фенолформальдегідного олігомера, яка є напівпродуктом для виготовлення прес-матеріалів, лакофарбових покриттів, клеїв тощо.
1. У математиці, зокрема в теорії інтегральних рівнянь та функціональному аналізі — характеристична функція (або ядро), що дозволяє розв’язати інтегральне рівняння або дослідити властивості лінійного оператора.
2. У алгебрі — вираз, що пов’язує коефіцієнти полінома з його коренями, зокрема, дискримінант є окремим випадком резольвенти.
3. У астрономії (застаріле) — кутова відстань між двома тілами на небесній сфері, що спостерігаються з Землі.
1. (мат.) Пов’язаний з резольвентою — допоміжною функцією або рівнянням, що використовується для розв’язання інших, складніших рівнянь або інтегральних рівнянь.
2. (мед., фарм.) Здатний сприяти розсмоктуванню (резорбції) патологічних утворень (наприклад, запальних інфільтратів, ексудатів).
1. (медицина) Пристрій для вимірювання розчинності (резольвентності) лікарських речовин у різних середовищах, що використовується у фармацевтичних дослідженнях.
2. (техніка) Вимірювальний прилад для оцінки роздільної здатності (резольвентності) оптичних систем, фотоматеріалів або сканерів.
Резольвометрія — метод вимірювання роздільної здатності оптичних систем (наприклад, мікроскопів, телескопів) або світлочутливих матеріалів за допомогою спеціальних тест-об’єктів (резольвометрів).
1. (у музиці) Стилістична ознака виконання, що передбачає швидкий, жвавий, пожвавлений темп; також — музичний твір або його частина, виконані в такому темпі (наприклад: соната-резоль, резольна частина).
2. (переносно) Рішучий, енергійний, сповнений наполегливості та готовності до дії (про людину, характер, дії тощо).
1. (У філософії, логіці) Такий, що містить остаточне рішення, висновок або спростування; вирішальний, спростовуючий.
2. (У праві) Що стосується резолютивної (розривної) умови договору, тобто такої, при настанні якої договір припиняє свою дію.