1. Мешканець острова, уродженець або житель острова.
2. (переносно) Людина, яка живе ізольовано, відокремлено від інших, подібно до мешканця острова.
Категорія: О
-
остров’яниця
Остров’яниця — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
-
остров’янка
1. Мешканка або уродженка острова, жінка, що живе на острові.
2. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, селищ, вулиць) або інших об’єктів (наприклад, закладів, організацій).
-
острог
1. Фортеця, укріплене поселення на південних і східних кордонах України та Росії в XVI–XVIII століттях, побудоване для захисту від набігів кочових народів.
2. В’язниця, місце ув’язнення, переважно для важких злочинців, що мала вигляд укріпленої будівлі з високими стінами (застаріле значення).
3. (у спеціальній термінології) Загострений палиця, кілок або конструкція з гострих кілків, що використовується як оборонна або запорна перешкода.
-
острога
1. Колюча зброя з довгим держаком, що використовувалася для полювання на великого звіра (ведмедя, кабана); рідше — бойова зброя, різновид списа.
2. Застаріла назва залізного гака на довгому держаку, який використовували рибалки для витягування великої риби з води.
3. Рідкісне, застаріле позначення загостреного палика, штиря або шипа.
-
острогін
1. Власна назва села в Україні, зокрема села в Івано-Франківській області, що входить до складу Надвірнянської міської громади.
2. Власна назва села в Україні, зокрема села в Хмельницькій області, що входить до складу Городоцької міської громади.
3. Застаріла назва рослини з родини глухокропивових з характерним гострим запахом — шавлії (Salvia), зокрема шавлії лікарської (Salvia officinalis).
-
острогоновий
1. Стосунковий до Острогона — міста в Закарпатській області України, або до його мешканців.
2. Стосунковий до Острогона — села в Львівській області України, або до його мешканців.
-
острожити
1. Загострити кінець чогось, зробити гострим, схожим на острогу.
2. Розмістити, встановити остроги (колючі загородження) для оборони або перешкоджання проходу.
3. Переносно: надати чомусь різкої, уїдливої форми; зробити вислів гострим, колючим.
-
острожитися
1. Насторожитися, стати уважним, обережним, напружити слух або зір, щоб не пропустити небезпеку або щось важливе.
2. (перен.) Приготуватися до захисту, опору, стати вороже налаштованим, виявити недовір’я або неприязнь.
-
острожний
1. (від назви міста Острог) Пов’язаний з містом Острог на Рівненщині, що має велике історичне та культурне значення; стосовний до Острога, що існував або існує в Острозі.
2. Стосований до Острозької академії (Колегії) — одного з найдавніших вищих навчальних закладів східнослов’янських народів, заснованого в Острозі; створений, навчаний або діючий у цьому осередку освіти та науки.