1. Втратити голос або стати хрипким через захворювання, сильне напруження голосових зв’язок, вдихання пилу тощо.
2. (перен., розм.) Набриднути, надоволіти від тривалого або надмірного повторення одних і тих самих дій, розмов на одну тему.
Словник Української
1. Втратити голос або стати хрипким через захворювання, сильне напруження голосових зв’язок, вдихання пилу тощо.
2. (перен., розм.) Набриднути, надоволіти від тривалого або надмірного повторення одних і тих самих дій, розмов на одну тему.
1. (в історії, релігії) Стосовний до Охрида, міста в Північній Македонії, пов’язаний з ним; охридський.
2. (церк.) Стосовний до Охридської архієпископії (автокефальної православної церкви, що існувала з 1019 по 1767 рік).
1. Надати комусь християнське ім’я при таїнстві хрещення; охрестити.
2. (переносно) Дати назву, ім’я чомусь; наректи.
Прийняти християнську віру, хреститися (про народ, плем’я, державу тощо).
1. (про матеріал або конструкцію) Який був укріплений, зв’язаний або заповнений цементним розчином; покритий шаром цементу.
2. (перен., про структуру, організацію тощо) Який набув застиглої, незмінної, міцної форми; закріплений, закостенілий.
1. Покрити або просочувати цементом, цементним розчином для надання міцності, монолітності або водонепроникності.
2. Переносно: зробити щось дуже міцним, непохитним, незмінним; закріпити, утвердити остаточно.
1. (про будівельні матеріали або конструкції) Набути міцності, твердості внаслідок процесу тверднення цементу; перетворитися на моноліт завдяки цементному зв’язуючому.
2. (переносно, про явища, ставлення тощо) Набути непохитності, закріпитися, стати незмінним, закостенілим.
Оцерклювати — у церковній практиці: здійснювати обряд освячення церкви, надаючи їй статус святині шляхом особливого богослужіння та встановлення святих мощей у престол.
Оцерклюватися — уживатися, ставати придатним для церкви, набувати церковного характеру (зазвичай стосовно народних звичаїв, обрядів, свят, які поступово вбирають християнську символіку та зміст).
1. Харчовий продукт — прозора рідина з різким кислим смаком і характерним запахом, що є водним розчином оцтової кислоти, яку отримують шляхом окиснення спирту за допомогою оцтовокислих бактерій або розведенням синтетичної кислоти; використовується як приправа до страв, для консервування продуктів тощо.
2. Хімічна сполука — технічна оцтова кислота або її концентрований водний розчин.
3. Переносне значення — про щось різке, уїдливе, образливе (про слова, вислови, тон мови тощо).