drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • очесатися

    1. Розчісати собі волосся, надати зачісці охайного вигляду.

    2. (перен., розм.) Привести себе до ладу, охайно вбратися, причепуритися.

  • очин

    Очин — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

  • очисний

    1. Який стосується очищення, призначений для очищення чогось (про механізми, споруди, процеси тощо).

    2. Який стосується видалення домішок, сторонніх включень із чогось (про технологічні процеси).

    3. У складі власних назв та технічних термінів: що вказує на призначення для очищення (наприклад, очисна станція, очисні споруди).

  • очисник

    1. Той, хто займається очищенням, видаленням чогось зайвого, шкідливого або непотрібного; робітник, що обслуговує очисні споруди, пристрої.

    2. Застаріле: той, хто очищає, зцілює від гріхів, морально перероджує; духовний наставник.

    3. У техніці: пристрій або апарат для очищення чого-небудь (наприклад, повітря, води, зерна).

  • очистити

    1. Зробити чистим, позбавити бруду, пилу, плям тощо; вимити, вичистити.

    2. Звільнити від чогось зайвого, стороннього, шкідливого; видалити непотрібні елементи.

    3. Про овочі, фрукти: зняти шкірку, лушпиння, оболонку.

    4. Техн. Піддати спеціальній обробці для видалення домішок, отримання чистого продукту чи стану.

    5. Перен. Звільнити від сумнівів, негативних думок або почуттів; духовно оновити.

  • очиститися

    1. Стати чистим, звільнитися від бруду, пилу, чужорідних елементів; визріти, прояснитися (про рідину, атмосферу тощо).

    2. Позбутися чогось зайвого, шкідливого, непотрібного; звільнитися від якихось вад, відчуттів, думок.

    3. Отримати прощення гріхів, стати морально чистим; у релігійному контексті — пройти обряд очищення.

    4. Прочистити собі порожнину, шлунок, кишківник (наприклад, в результаті блювання, проносного).

    5. (у спеціальних значеннях) Про метал — стати чистішим унаслідок видалення домішок; про кристал — набути чіткішої форми.

  • очистка

    1. Дія за значенням дієслова очищати; видалення чогось зайвого, шкідливого, бруду, домішок з поверхні або об’єму чогось.

    2. Процес технологічної обробки для видалення небажаних компонентів (наприклад, очистка води, очистка стічних вод, очистка газу).

    3. Спеціальне заходи, операція з ліквідації або нейтралізації небезпечних, ворожих елементів на певній території (військ., поліц.).

    4. У сільському господарстві — обробіток насіння, зерна для відділення домішок та неповноцінних частин.

    5. У техніці — видалення накипу, окалини, лакофарбових покриттів, іржі з поверхні металу.

    6. У обчислювальній техніці — видалення тимчасових або непотрібних даних з пам’яті пристрою або носія інформації.

    7. У переносному значенні — звільнення колективу, установи від небажаних, некомпетентних або провинуватих осіб.

  • очільник

    Особа, яка очолює, керує якою-небудь організацією, установою, колективом; голова, керівник.

    Той, хто стоїть на чолі, є провідником якоїсь ідеї, руху, напряму в суспільстві, науці, мистецтві тощо.

  • очіпкуватий

    Який має очіпок (головний убір), надітий на голову.

    Який носить очіпок (за звичкою, традицією).

  • очіпкуватість

    Власна назва наукової статті з ботаніки, в якій вперше було описано вид рослини родини айстрових — очіпкуватість східна (Jurinea eastiae).